Вітовт, великий князь литовський, дарує Бедриху селища Сволочигачі та Верхболванця в волості., 1414 г. февраля 1

Мы̇ великии̑ кн̃зь витовтъ дали. є̇смо сюю нашу грамоту̇ бедриху. што держить ω(т) насъ двѣ селици. ὠдно сволочигачи. а другоє•̑ верхъ болванцѧ оу смотрицкои̋волости. на тыи̇ двѣ селищи. записали є̇смо є̇му. Сею̇̀ нашею̇ грамотою̓. шестьдесѧть копъ. подольскими полугрошники. коли жь быхомъ хотѣли тыи̇ двѣ Селищи любо сами оузѧти оу него и̑ли кому приволили быхомъ выкупити. и̓ тогды и̑мѣє̇мъ  дати є̇му за тыи̑ двѣ селищи шестьдесѧть копъ. тую. подольскими полугрошники. по тоѝ личбѣ какъ оу подольи̑ и̑деть а̀ писана оу турєѝску в володимерьскомъ θевралѧ оу а̃ дн̃ь и̇ндикта оу ѯ̃.

Текст грамоти : “Мы великий князь Витовть дали есмо сюю нашу грамоту Бедриху што держить от нась двh селищи, одно – Сволочичачи, а другое Верхьболванца оу Смотрицкой волости, на тыи двh селищи записали есмо ему сею нашею грамотою шестьдесять копь подольскими полугрошинки, колижь быхомь хотeли тыи двh селищи любо сами оузяти оу него или кому приволити быхомь викупити, и тогды имhемь дати ему за ты двh селищи шестьдесять копьтую подольскими полугрошинки по той личбh какь оу Подольи идеть. А писана оу Турейску в Володимерскомь. Февраля оу 1 день индикта оу 7”119.

Подлинна грамота на пергаменті (10,5 х 16 см) зберегається в архиві гр(афів) Тарновських в Дзикові.
Грамота не має точної хронол(огічної) дати, а тільки февраля 1 – індікта 7. Цей індікт падає на такі роки: 1399, 1414 и 1429. Різні видавці датували грамоту Бедріхe неоднаково. Останній по часу видавець Розов, на підставі палеографічних прикмет, відносить грамоту до 1429 р. Але більшість видавців відносять грамоту до 1414 р. Це більш правдоподібно.
У грамоті не вказано року її написання. В «Актах ЗР» опубліковано цю грамоту під 1414 — 1429 рр. Я. Головацький датує — «після 1392 р.», В. Розов, О. Соболевський, С. Пташицький та В. Русанівський — під 1429 р.
Подається за виданням В. Розова.
Фотокопію зроблено з літографічного знімка публікації О. Соболевського, С. Пташицького.
Приклади з грамоти зустрічаються в «Укр. грам.» А. Кримського.
Копія зберігається в Ленінградському відділенні архіву АН СРСР, ф. 216, оп. 1, № 328, арк. 26.

Публ.: Грамоти XIV ст. / Упорядк., вст. ст., ком. i слов.-покаж. М. М. Пещак — К., 1974. — 256 с. Акты З(ападной) Р(оссіи), І. № 22, ст. 32; Головацький, Пам’ятн. в Наук. Сб. 1865 р. №17, ст.197; Протоколы засед(ания) Археогр(афической) Ком(иссии), ІІ, ст.132; Крымскій, Укр(инская) граматика, ст.534; Розов, Укр(аїнські) грамоти XIV – XVст., Київ, 1928,№61, ст.111–113; Фототип(ічний) знимок у Соболевській и Пташинський […] під №19.
Текст опублікований в «Актах ЗР», 1846, т. I, № 22, стор. 32; Я. Головацьким у «Памятниках», 1865, № 17, стор. 197 — 198, 1867, № 17, стор. 17 — 18; у «Протоколах», стор. 132; А. Кримським в «Укр. грам.», стор. 534; О. Соболевським, С. Пташицьким у «Палеограф. снимках», № 19; В. Розовим в «Южнор. гр.», «Укр. гр.», № 61, стор. 111 — 113; В. Русанівським в «Укр. гр.», стор. 36.